Бігун Неля АнаніївнаЩитоподібна залоза має форму метелика та розташовується в передній частині шиї. Попри невеликі розміри органу, від його здоров'я залежить злагодженість роботи всього організму. Гормони, що виробляються щитовидкою, впливають на зростання клітин та тканин, регулюють швидкість обміну речовин, роботу ШКТ, серця, судин, статеву та психічну діяльність. Симптоми тиреоїдних патологій легко сплутати з іншими захворюваннями, тому важливо вчасно проводити обстеження щитоподібної залози.
У яких випадках необхідне обстеження щитовидки
Хронічний стрес, погана екологія, незбалансований раціон – ці та інші фактори впливають на функцію щитоподібної залози, провокуючи гормональний збій.
Порушенням є як надмірне вироблення гормонів (гіпертиреоз), і їх дефіцит (гіпотиреоз). Це виражається іноді прямо протилежними симптомами, у разі яких необхідно обстежити щитоподібну залозу. Найчастіші прояви патології щитовидки:
- Дратівливість, різка зміна настрою, тахікардія, аритмія, пітливість, тремор, порушення травлення (часті проноси), різке схуднення при підвищеному апетиті, формування зоба в області шиї (на УЗ дослідженні щитоподібна залоза збільшена в розмірах) – високі показники гормонів (гіпертиреоз).
- Слабкість, апатія, втома, низький пульс, часті запори, незрозумілий набір ваги, непереносимість холоду, судоми, порушення сну, сухість шкірних покривів, випадання волосся, набряклість обличчя – низьке вироблення гормонів (гіпотиреоз).
- Порушення циклу менструації у жінок, зниження лібідо в обох статей – при гіпо- та гіпертиреозі.
- Зміна розрізу очей, хворий блиск і сльозотеча – Базедова хвороба або дифузний токсичний зоб (захворювання, що виникає внаслідок гіпертиреозу).
- Відчуття клубка у горлі, утруднення при ковтанні, осиплість голосу, набухання шийних лімфовузлів – при раку щитоподібної залози.
Якщо відчули подібні прояви, не варто відкладати візит до ендокринолога та обстеження щитовидки. Але навіть якщо патологічної симптоматики не спостерігається, людина зовні здорова, обстежувати щитоподібну залозу рекомендують регулярно, раз на 2-3 роки з метою профілактики. Особливо після 40-45 років. Також перевірка стану органу потрібна жінкам на етапі планування вагітності.
Обстеження щитоподібної залози: з чого почати
З'явилися симптоми чи плануєте профілактичне обстеження щитоподібної залози – з чого розпочати? Перше, що потрібно зробити, – записатися на консультацію до ендокринолога. На прийомі лікар збере анамнез, проведе візуальний огляд, пальпацію органу, промацає лімфовузли, послухає серце, поміряє тиск.
На базі первинного огляду лікар попередньо визначає розміри щитовидки, оцінює її рухливість у процесі ковтання, стан шийних лімфовузлів. Також ендокринолог діагностує наявність ущільнень та вузлів у залозі. Про неполадки зі щитовидкою говорить і зовнішній вигляд пацієнта – скупа міміка, одутле або навпаки, виснажене обличчя, тривожний погляд.
Методи дослідження щитоподібної залози
При підозрі на проблеми зі здоров'ям щитоподібної залози ендокринолог виписує направлення на розширене обстеження органу. Воно включає інструментальні (УЗД, МРТ, КТ, біопсія) та лабораторні методи (аналізи на гормони, онкомаркери).
Аналізи
Оцінити функцію щитоподібної залози дозволяють аналізи гормонів. Для цього необхідно здати натщесерце кров з вени. Напередодні обстеження за погодженням із лікарем, як правило, припиняють прийом гормонів (якщо раніше вони були призначені). Також за добу до аналізів слід відмовитись від алкоголю, надмірних фізичних навантажень, по можливості, варто уникати стресів.
Комплекс лабораторних досліджень включає такі аналізи:
- Тиреотропний гормон (ТТГ) – головний регулятор функції щитовидки, що виробляється гіпофізом. Завдання ТТГ – підтримка постійної концентрації тиреоїдних гормонів (Т3, Т4, ТГ). Низькі показники ТТГ вказують на гіпертиреоз, токсичний зоб (Базедова хвороба), патологію гіпофіза. Високі говорять про гіпотиреоз, запальні та пухлинні процеси в щитовидці.
- Трийодтиронін вільний (Т3), біоактивна частина Т3 загального – йодовмісний гормон щитоподібної залози, відіграє важливу роль у регуляції роботи органів дихання та травлення, нервової, репродуктивної, серцево-судинної систем. Знижене значення Т3 вільного говорить про гіпотиреоз, проблеми з наднирниками, хронічні хвороби печінки. Високі значення Т3 – про токсичний зоб, післяпологову дисфункцію щитовидки.
- Тироксин вільний (Т4), частина Т4 загального – йодовмісний гормон щитовидки, до функцій якого входить регуляція енергетичного та пластичного обміну (біосинтез білка) в організмі. Низькі показники Т4 вказують на гіпотиреоз, високі значення – на токсичний зоб, доброякісні пухлини залози, ВІЛ, післяпологову дисфункцію щитовидки.
- Тиреоглобулін (ТГ) – білок, основна складова колоїду фолікулів щитоподібної залози. Містить йод, з якого синтезуються тиреогормони (Т3 і Т4).
- Антитіла до тиреопероксидази (АТ-ТПО) – специфічний імуноглобулін, маркер аутоімунних патологій щитовидки.
- Антитіла до рецепторів ТТГ (АТ-рТТГ) – аналіз використовують для діагностики Базедової хвороби, спричиненої гіпертиреозом, для виявлення її причин та моніторингу ефективності лікування.
- Кальцитонін – онкомаркер. Цей вид дослідження призначається при підозрі на рак щитоподібної залози.
Список аналізів немаленький, тому комбінації тестів при розгорнутому обстеженні щитоподібної залози призначає лікар ендокринолог.
УЗД
Якщо турбує щитовидка, УЗД – основний інструментальний спосіб обстеження, безпечний та комфортний для пацієнта. За допомогою ультразвуку лікар із високою точністю визначає розміри органу, його об'єм, масу, оцінює рівень кровопостачання. Норми об'єму щитоподібної залози у чоловіків – до 25 мл, у жінок – до 18 мл.
На УЗД добре видно структуру щитовидки, візуалізуються навіть мінімальні вузли (доброякісні чи злоякісні), кістозні утворення. Обстеження допомагає діагностувати ендемічний зоб (збільшення щитовидки на фоні йододефіциту), тиреоїдит (запалення залози), гіпотиреоз та інші патології. Ультразвукове сканування можна робити так часто, як це вимагає кожен конкретний випадок. Тому УЗ метод дослідження щитоподібної залози використовують із відстеження динаміки лікування.
Процедура УЗ дослідження щитоподібної залози проходить так:
- пацієнт укладається на кушетку, знявши з шиї всі прикраси (щоб не заважали процесу сканування);
- на шию наноситься невелика кількість струмопровідного гелю;
- лікар за допомогою УЗ-датчика досліджує область щитоподібної залози під різними кутами, результати дослідження відображаються на моніторі та фіксуються у звіті.
Діагностика триває від 10 до 30 хвилин. Відразу після сеансу пацієнт отримує на руки розшифровку результатів та знімок.
Куди йти після обстеження щитоподібної залози?
З результатами обстеження щитовидки слід йти до ендокринолога на вторинну консультацію. Лікар вивчає підсумки аналізів та УЗД, на підставі чого ставить точний діагноз та призначає схему лікування. Найчастіше лікування медикаментозне (гормональна терапія). У разі раку щитоподібної залози може знадобитися операція, прийом радіоактивного йоду та курс хімієтерапії.
Дозування гормонів лікар призначає кожному пацієнту індивідуально. Під час лікування слід обмежити вживання спиртних напоїв – гормональні препарати та алкоголь дають надмірне навантаження на печінку. Можуть бути інші обмеження. Крім того, приймати гормони потрібно в один і той же час доби. Контроль за ефективністю лікувальних заходів здійснює лікар. Для цього знову проходять УЗД, здають аналізи. Якщо в медкарті хворого поставлено діагноз – одне із захворювань щитоподібної залози, обстеження (стандартне чи розширене) необхідно проходити мінімум щорічно.
