Статеві розлади

Як свідчить статистика, в останні роки відзначається стійка тенденція до зростання частоти статевих розладів у чоловіків. Багато в чому це обумовлено психоемоційними перевантаженнями, стресовими ситуаціями, погіршенням екологічної обстановки, шкідливими чинниками виробництва, зниженням загального тонусу організму. Крім того, значно зросли вимоги до рівня якості життя, невід'ємною частиною якого є сексуальна гармонія.

Сексуальні розлади можуть проявлятися на різних рівнях регуляції статевої функції:

• Розлади лібідо (статевого потягу).
• Розлади ерекції (напруги статевого члена).
• Розлади еякуляції (сім'явиверження).
• Розлади оргазму.

Сексуальна реакція людини визначається складним комплексом різноманітних чинників, а причиною сексуальних дисфункцій, як правило, є порушення не в одному, а в декількох рівнях регуляції.

Найбільш поширеними формами сексуальних проблем є порушення ерекції та еякуляції.

Еректильна дисфункція визначається як стійка нездатність до досягнення і/або підтримання ерекції, достатньої для проведення задовільного статевого акту.

Головними ворогами хорошої ерекції є:

• Психоемоційне перенапруження.
• Захворювання кровоносних судин.
• Гормональні порушення.
• Хвороби передміхурової залози.
• Вроджені або набуті дефекти статевого члена.

В якості класифікації може бути прийнято поділ еректильної дисфункції на психогенну, органічну і змішану.

Причини психогенної еректильної дисфункції різноманітні, а реалізація їх проявляється в підвищенні тонусу симпатичної нервової системи, що призводить до погіршення розслаблення гладком'язових волокон. Ця форма статевої дисфункції частіше спостерігається у молодих чоловіків в рамках синдрому тривожного очікування сексуальної невдачі.

У 50-80% чоловіків, які становлять значне число від всіх пацієнтів, причиною еректильної дисфункції частіше бувають не психогенні, а органічні причини.

При органічних формах мова йде, в першу чергу, про фізичне пошкодження органів і тканин, відповідальних за ерекцію. До них відносяться кровоносні судини, нервові провідники, гормональні механізми, власне статевий член. Органічними причинами порушень ерекції можуть бути важкі загальні захворювання – атеросклероз, гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, цукровий діабет, недостатність кровообігу, пухлинні захворювання, тяжкі порушення функції печінки і нирок. До органічних розладів ерекції також часто призводить хронічне зловживання алкоголем, тютюном, наркотиками, психотропними препаратами.

Порушення ерекції відзначаються і при вроджених аномаліях розвитку (викривлення статевого члена, наявність його додаткових вен), при операціях на органах малого таза, травмах.

Основним проявом органічної еректильної дисфункції є повна відсутність або надзвичайна слабкість як адекватних ерекцій, що виникають при спробі здійснення статевого акту, так і спонтанних, що виникають в обстановці, далекій від інтимної близькості (нічні, ранкові ерекції при сексуальних фантазіях тощо).

Функціональні розлади ерекції зустрічаються набагато частіше органічних. Такі порушення, як правило, мають оборотний характер. Найчастіше вони проявляються нестабільністю адекватних ерекцій при відносно збережених спонтанних. При цій формі дисфункції ерекції раптово зникає в самий важливий момент, тоді як ще за кілька секунд до того, при проведенні сексуальних пестощів, вона була абсолютно нормальною. Такий розлад отримав назву психогенної статевої дисфункції. Її причиною може бути рефлекторне гальмування ерекції після невдалої спроби сексуальної близькості. У осіб з рухливою психікою, часто схильних до підвищеної тривожності й підозріливості, підготовка до статевого акту замість збудження породжує страх, «передекзаменаційного» стану, страх «зганьбитися». Чоловік намагається свідомо контролювати ерекцію, постійно думає про неї, тоді як для здорової людини ерекція так само непомітна і природна, як дихання, ковтання, моргання і т. д.