Лікування цервіциту в Києві

Ціни на лікування цервіциту

Симптоми цервіциту

На початкових етапах цервіцит проходить практично безсимптомно, крім невеликого дискомфорту внизу живота. Але з розвитком хвороби стан жінки погіршується, з'являється характерна симптоматика:

• свербіж, печіння у піхві;
• зростання кількості виділень (гнійних або слизових), зміна їх кольору та густоти, поява неприємного запаху;
• набряк та запалення зовнішнього отвору цервікального каналу;
• дискомфорт, біль при статевому акті; іноді з кровотечею;
• часті позиви до сечовипускання;
• тягучий, тупий біль внизу живота (схожий на менструальний), біль у попереку;
• посилення болючих відчуттів при менструації;
• іноді – підвищена температура тіла.

Якщо цервіцит не лікувати, захворювання може перейти у хронічну форму, паралельно спровокувати розвиток вульвіту, вагініту. Довгий перебіг хвороби призводить до порушення структури епітелію, зниження його захисної функції, утворення крововиливів, погіршення мікроциркуляції тканин. Інфекція поширюється вище: проникає у матку, фаллопієві труби, яєчники. Це загрожує безпліддям, підвищенням ризику викиднів на ранніх термінах та передчасних пологів, розвитком ерозій, кіст, поліпів та запалень.

Причини

Основні причини порушення захисного бар'єра шийки матки та розвитку цервіциту:

• інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ): гонококи, хламідії, уреаплазми, мікоплазми, вірус простого герпесу;
• гнійні мікроби (стафілокок, кишкова паличка), що потрапляють до піхви з прямої кишки;
• ВПЛ (вірус папіломи людини);
• алергічна реакція на латекс або складові інтимних мастил;
• гормональний дисбаланс: зниження вироблення естрогену на фоні клімаксу може призвести до розвитку атрофічного цервіциту;
• травми шийки матки, отримані при пологах, абортах, після встановлення внутрішньоматкових спіралей, при статевому акті.

У зоні підвищеного ризику жінки:

• які ведуть безладне статеве життя без застосування презервативу;
• що рано розпочали сексуальне життя;
• з венеричними захворюваннями в анамнезі;
• що не дотримуються інтимної гігієни, нерегулярно змінюють тампони при менструації;
• з низьким імунітетом, зокрема місцевим (порушення захисної функції слизової оболонки);
• у післяпологовий період;
• що раніше перенесли цервіцит (у 8-25% жінок можливі рецидиви).

Види цервіциту

Класифікація цервіциту ведеться відповідно до різних факторів, у кожного виду своя симптоматика та методи лікування.

• За природою виникнення виділяють інфекційний та неінфекційний цервіцит. Інфекційний своєю чергою поділяється на специфічний – викликаний активністю ІПСШ та неспецифічний – причиною є умовно-патогенна мікрофлора (стрептококи, ентерококи, кишкова паличка, гриби кандида). За видами збудника інфекційний також поділяється на гонококовий, хламідійний, трихомонадний, кандидозний, вірусний. Неінфекційний буває алергічний, атрофічний (на тлі гормональної перебудови при менопаузі).
• За характером перебігу хвороби – гострий та хронічний.
• Залежно від локалізації запалення – екзоцервіцит (зачіпає піхвовий відділ матки) та ендоцервіцит (охоплює внутрішній, цервікальний канал шийки матки).
• За характером поширення – осередковий (локальний) та дифузний (запалення охоплює весь орган).
• За процесом прогресування – продуктивний (з розростанням сполучних волокон, що утворюють рубці), проліферативний (з утворенням поліпів), гнійний (з виділенням гною з піхви).

Діагностика

На ранніх етапах цервіцит майже не виявляється. Тому найчастіше хвороба виявляється випадково, під час планового огляду гінеколога чи у зв'язку з іншими захворюваннями. Лікування цервіциту безпосередньо залежить від результатів діагностики та виявлення точної причини захворювання. Для цього застосовують такі методи:

• Візуальний гінекологічний огляд на кріслі.
• Дослідження крові методом ІФА (імуноферментний аналіз) для визначення специфічних антитіл до збудників ІПСШ.
• Бактеріальний посів на мікрофлору з антибіотикограмою (для визначення чутливості до антибіотиків).
• Цитоморфологічний аналіз.
• Мазок на флору з піхви, шийки матки та цервікального каналу (мікроскопія мазка).
• ПЛР-діагностика – мазок або зішкріб на визначення ДНК збудника (гонокок, хламідії, трихомонада, ВПЛ, вірус простого герпесу).
• Інструментальні методи – кольпоскопія, УЗД.

Діагностика допоможе визначити, в якій формі протікає хвороба. Для хронічного цервіциту характерні видозміни клітин епітелію, їх форми. Про гостру течію говорить підвищений рівень лейкоцитів у мазку. Вид патологічної мікрофлори дають змогу визначити лабораторні дослідження.

Лікування цервіциту

Лікування цервіциту у кожному випадку індивідуальне, залежно від виду збудника, форми хвороби, стану імунітету, наявності супутніх патологій.

Можливі методи лікування:

• Прийом медикаментів: знеболювальних, антибіотиків тетрациклінового ряду (при хламідійному цервіциті), флуконазолу (при кандидозному), противірусних препаратів для відновлення мікрофлори.
• Місцеві засоби (комбіновані препарати у формі свічок, кремів).
• Хірургічні методи: лазерна вапоризація, кріотерапія, радіохвильова коагуляція – при тяжких, хронічних формах захворювання.
• Фізіотерапія (УФО, УВЧ, електрофорез, СМТ).

Переваги лікування цервіциту у центрі гінекології Омега-Київ

Пройти діагностику та лікування цервіциту у Києві можна, записавшись на прийом до одного з кваліфікованих акушерів-гінекологів у клініці Омега-Київ. У центрі гінекології проводиться огляд з кольпоскопією та всі необхідні обстеження – лабораторні аналізи, УЗД. Залишайте заявку на сайті, записуйтесь за телефонами 044 333 4 333 або 0800 753 357 або зв'язуйтесь з оператором через зручний месенджер.