Генітальний герпес: симптоми, діагностика, лікування

Діагностика генітального герпесу

Етапи постановки діагнозу:

1. Клінічне обстеження;
2. Культивація вірусу, проведення ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції);
3. Проведення серологічного тесту (дослідження антитіл у сироватці крові).

Підтвердити зараження генітальним герпесом можна за характерними зовнішніми ознаками (огнищани ураження), але якщо їх немає, проводять тест на виявлення вірусу простого герпесу. Для проведення дослідження використовують рідину з виразки, яка нещодавно з’явилася.

Дізнатися про наявність інфекції в організмі найкраще допомагає серологічний тест.

Переваги проведення тесту:

1. визначає, чи може здоровий партнер заразитися вірусом від партнера з генітальним герпесом;
2. вказує на ризики рецидиву інфекції;
3. визначає, чи може вагітна жінка передати захворювання дитині під час пологів.

Як лікар проводить діагностику захворювання?

За допомогою огляду, клінічного дослідження матеріалу (забір рідини з виразки), аналізу крові для пошуку антитіл до герпесу. Необхідно відверто поговорити з лікарем, розказати, якщо є подібні симптоми і нічого не приховувати.

Як зрозуміти, що в організмі є інфекція генітального герпесу?

Звернутися за допомогою до лікаря, якщо помітили у себе чи партнер поскаржився на симптоми, подібні на ознаки інфекцій, що передаються статевим шляхом. Захворювання проявляється у вигляді висипу чи відкритих виразок на статевих органах та ділянках навколо, загальною слабкістю, підвищеною температурою, гнійними виділеннями з різним запахом, больовими відчуттями під час сечовипускання.

Лікування генітального герпесу

Вилікувати вірус простого герпесу неможливо, збудник залишається в організмі людини на все життя. Пацієнтам з підтвердженим діагнозом ВПГ-2 призначають противірусні препарати. Вони допомагають полегшити прояви симптомів, скоротити частоту появи. Приймання препаратів допомагає знизити ризик передачі ВПГ статевому партнеру.

Препарат та схему приймання призначає лікар після огляду та отримання результатів тесту.

Що буде, якщо не лікувати генітальний герпес?

У ділянці геніталій виникають виразки. Якщо у пацієнта слабкий імунітет, симптоми виражені яскраво, людина відчуває більше дискомфорту.

При контакті з виразкою чи рідною з рани можна перенести інфекцію на інші частини тіла - шкіру, сітківку ока. Тому необхідно одразу ретельно вимити руки та більше не торкатися уражених ділянок.

Ускладнення генітального герпесу

Профілактика генітального герпесу

Утримання від сексуальних контактів під час прояву симптомів захворювання. Під час появи висипу чи виразок є високий ризик передачі інфекції статевому партнеру.

1. Використання презервативів.
2. Вагітна жінка повинна попередити свого лікаря про наявність ВПГ, це допоможе уникнути зараження новонародженого.
3. Проведення досліджень для виявлення профілактичних методів інфікування ВПГ (вакцина), препарати для захисту проти ІПСШ).
4. Тривалі статеві стосунки з одним здоровим партнером.

Що робити, якщо у партнера ВПГ?

Якщо у вашого партнера клінічно підтверджений випадок ВПГ-2, необхідно дотримуватися рекомендацій лікарів-гінекологів, щоб уникнути зараження.

1. Уникати статевих контактів (вагінального, орального, анального сексу) при проявах симптомів генітального герпесу.
2. Статевий партнер повинен приймати ліки щодня, щоб знизити ризик передачі інфекції.

Задати будь-яке питання, записатися на консультацію до лікаря або процедуру можна за телефонами: 044 333 4 333 та 0 800 753 357, через форму «запис на сайті» або зручний месенджер (Fb, Viber, WhatsApp).