Лікування хронічного панкреатиту в Києві

Хронічний панкреатит - це захворювання запального характеру, що утворюється в порожнині підшлункової залози. Найчастіше розвиток хвороби починається на тлі інших проблем з травною системою, проте причиною може бути раніше перенесений гострий панкреатит.

Що таке панкреатит

Травна система або шлунково-кишковий тракт - це сукупність органів, кожен з яких пов'язаний з іншими і бере участь в переробці продуктів харчування, які надходять до організму. При порушенні функціонування хоча б однією зі складових, можливе виникнення серйозних проблем, які потребують негайного втручання фахівців. До того ж утворення порушень може призвести до проблем з підшлунковою залозою.

Найнебезпечнішою з патологій, що виникають в підшлунковій, вважається хронічний панкреатит, який розвивається протягом тривалого часу і може не тільки вплинути на роботу поруч розташованих органів, але і привести до серйозних ускладнень. Клініка цієї форми панкреатиту дуже неспецифічна, а тому практично неможливо визначити наявність хвороби на ранніх стадіях утворення. Не рідко симптоми панкреатиту можна сплутати з гастритом, холециститом і дискінезією протоків підшлункової. Тривалість розвитку хвороби до першого прояву ознак може складати близько 15 років.

Хронічний панкреатит  характеризується затримкою виведення шлункового соку з порожнини підшлункової, що сприяє виділенню таких речовин як трипсин і ліпаза завчасно. У нормально функціонуючому організмі, вони починають виділятися тільки в порожнині кишечника, а якщо відбувається патологія або порушення, то ці речовини здатні викликати спочатку подразнення слизової підшлункової, а потім більш серйозні наслідки. Таким чином, наслідком стає розростання сполучних тканин замість залізистих і відбувається процес склерозування залози. Процес може тривати протягом багатьох років і привести до стійкої панкреатичної недостатності, що і діагностується як хронічний панкреатит. У деяких випадках прямо в порожнині протоків підшлункової відбувається утворення каменів або кальцинатів, що істотно ускладнює ситуацію.

На відміну від гострого панкреатиту, хронічний лікарі поділяють на:

• набряклий;
• паренхіматозний;
• склерозуючий;
• калькульозний.

Причини

При хронічному панкреатиті діагностика проводиться не тільки для установки точного діагнозу хворого, але і для виявлення захворювань, здатних привести до нього.

До них відносять:

• жовчнокам'яну хворобу;
• хронічний гастрит, особливо якщо він поєднується з дуоденальним рефлюксом;
• дуоденіт хронічного виду;
• виразкову хворобу;
• такі інфекції, як висипний тип або паротит;
• зловживання алкоголем;
• неправильний раціон харчування з перевищенням обсягу порцій і кількості прийомів їжі на добу;
• атеросклеротичну хворобу;
• вплив на організм таких речовин як фосфор, свинець, ртуть, миш'як і їм подібні, що пов'язано виключно з професійною діяльністю.

Як додатковий чинник, варто відзначити наявність постійного стресу, психічної нестабільності і психотравм.

Симптоми хронічного панкреатиту

Перші ознаки панкреатиту підшлункової залози виявляються набагато раніше яскравих симптомів, а тому варто звертати увагу на те, як реагує організм при певних ситуаціях. В цілому про те, що в організмі присутній саме хронічний, а не гострий панкреатит свідчить наявність ряду симптомів:

1. Больових відчуттів різної інтенсивності, причому переважно в області лівого підребер'я, а в деяких випадках він може віддавати в поперек. Болі можуть бути постійними і нападоподібними, причому посилюються в основному після споживання їжі, що провокує погіршення стану.
2. Виникнення нудоти, блювоти, відрижки, тяжкості в області живота, неприємного смаку в роті, а також не природного бурчання в животі і метеоризму можна назвати першими ознаками панкреатиту.
3. У деяких випадках панкреатит хронічний по клініці протікання плутають з гастро-ехофагальною рефлюксною хворобою, проте схожість ознак - це сигнал до присутності двох захворювань одночасно. Відбувається слабшання нижнього сфінктера в стравоході, що призводить до систематичного проникнення не перетравлених продуктів з порожнини шлунка в стравохід, що сприяє утворенню печії і кислого присмаку в роті.
4. Якщо в організмі присутня запущена недостатність ферментовидільної функції, то це призводить до частого проносу, причому можливо чергування з запорами. Пронос при панкреатиті істотно відрізняється від звичайного, так як кал виходить з частинками неперетравлених продуктів харчування.
5. Різка втрата ваги завжди повинна насторожувати, особливо якщо для цього не було зроблено ніяких заходів.
6. Ураження підшлункової панкреатитом, може проходити з утворенням дрібних ангіом, або іншими словами дрібних судинних плям.
7. Цукровий діабет може стати як супутнім захворюванням, так і причиною і навіть симптомом виникнення панкреатиту.
8. діагностика

Форма хронічного панкреатиту на ранніх стадіях розвитку практично непомітна, якщо спеціально не проводити діагностичні процедури з метою профілактики. В основному на діагностику відправляються при прояві больового синдрому, але в даному випадку ймовірність утворення панкреатиту становить 60%.

Клінічний метод дослідження хворого з симптомами хронічного панкреатиту полягає в огляді хворого, бесіді з ним, а також виявленні даних про спадкові захворювання. В основному скарги пацієнтів зводяться до одного, до прояву безпричинної нудоти, блювоти, причому з жовчю, здуттям, навіть при споживанні нормальної і здорової їжі. Дуже важливо звернути увагу на такий момент, як різке зниження маси тіла. Бо якщо даний процес супроводжується сильними больовими відчуттями, то це може стати причиною закупорювання протоків підшлункової, а в деяких випадках непрохідності кишечника. В основному такі ускладнення виникають при наявності виразки в дванадцятипалій кишці. Прояв болю і проносу з блювотою відбувається саме в періоди після прийому їжі, причому дуже великої кількості і в один прийом, тобто без перерв. Особливо небезпечний вплив алкоголю на, і без того подразнену систему травного тракту. При візуальному огляді та пальпації лікар визначає передбачувану локацію панкреатиту в області підшлункової залози.

Далі обов'язково призначається проходження лабораторного дослідження, що дозволяє не тільки підтвердити діагноз, але і виявити ряд інших моментів, які можуть стати провокаторами загострення хронічного панкреатиту. Те, скільки досліджень і їх різновиди будуть обрані, залежить від скарг пацієнта і від даних отриманих при попередньому способі діагностики. В цілому проводиться дослідження у вигляді:

• загальноприйнятого клінічного аналізу крові, особливо якщо є припущення про наявність сильного запалення;
• біохімічного аналізу сечі і крові;
• копрограми, за рахунок чого можна оцінити ступінь перетравлюваності продуктів організмом, а також те, на скільки% відбувається розщеплення таких компонентів, як білки, жири і вуглеводи;
• еластази-1 калу або фекальної еластази, так як якщо вона знижена, то це явно свідчить про нестачу панкреатичного ферменту;
• специфічних проб, за рахунок яких можна підтвердити таку патологію, як дефіцит ферментів в підшлунковій залозі;
• навантажувальної проби з використанням крохмалю або ж глюкозотолерантного тесту, що потрібно для виявлення розладу в процесі синтезу інсуліну клітинами панкреатину.

Всі вище перераховані способи діагностики проводяться виключно в стаціонарі, що дозволяє здійснювати забір конкретного виду аналізів в потрібний для цього час, а також підготувати пацієнта до них. Трактуванням отриманих даних повинен займатися тільки лікар-гастроентеролог, так як захворювання підшлункової залози відносять саме до його сфери в області медицини.

Є і ще ряд діагностичних процедур - інструментальні, які призначаються після попередніх. Професійний лікар ніколи не обмежиться виключно отриманням даних по проведеним аналізам, так як не завжди можуть бути точні відомості, а також є хвороби, які мають точно такі ж показники.

При підозрі на хронічний панкреатит необхідне додаткове проведення:

• ультразвукової діагностики;
• фіброезофагогастродуоденоскопіі;
• оглядової рентгенографії черевної порожнини;
• ендоультрасонографіі;
• комп'ютерної томографії;
• МРТ;
• ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографія;
• біопсії зразків сполучних тканин підшлункової;

Незалежно від того, яка частина органу уражена, будь то головка підшлункової або її внутрішня порожнина, сполучні тканини і т.д, потрібно повноцінна діагностика, щоб призначити грамотне лікування. Тільки при зверненні до лікарів є ймовірність знизити ризик розвитку ускладнень і вилікувати хворобу, поступово знижуючи її активність.

Лікування хронічного панкреатиту

Метод лікування потрібно вибирати тільки клінічний, або іншими словами стаціонарний, так як якщо панкреатит підшлункової залози почав проявляти перші ознаки, причому відразу і у великій кількості, то цілком можливо виникнення запалень незабаром. Спостереження в клініці дозволить уникнути ускладнень, так як лікарі можуть вжити всіх необхідних заходів швидко і без зволікання.

Вибір лікування хронічного панкреатиту, симптоми якого тільки почали проявлятися, відрізняються від загостреної форми, відповідно залежить воно від активності хвороби. Для неускладненої стадії відмінним варіантом вважається:

• дієта;
• прийом спазмолітиків;
• внесення корективів у зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози;
• лікування супутніх хвороб;
• усунення алкогольної залежності, якщо така є;
• проходження санаторно-курортного лікування.

Симптоми хронічного панкреатиту можуть не проявлятися кілька років, однак при їх виникненні потрібна грамотно підібрана лікарська терапія, що складається з:

• спазмалітиків;
• антисекреторних препаратів;
• препаратів панкреатину, якщо розвивається секреторна недостатність.

Виставити діагноз і лікувати це захворювання має тільки лікар, так як самостійне споживання ліків може призвести до ускладнення хронічного панкреатиту у вигляді утворення запального процесу.

Дієта

Лікувати такий діагноз, як панкреатит хронічний, можна не тільки ліками, але і дієтою, причому дотримання правильного раціону харчування допомагає запобігти ускладненням і навіть самому розвитку хвороби.

У стадії загострення на 3 доби потрібно голодування і споживання рясного лужного пиття. Після цього призначається часте споживання маленьких порцій їжі, бажано протертої до стану пюре, щоб знизити навантаження на роботу організму. Далі призначається дотримання дієти №5.Категорично заборонено споживати продукти, які сприяють збільшенню виділення соку підшлунковою залозою, а саме:

• міцних м'ясних бульйонів;
• приправ;
• спецій;
• гострого;
• смаженого;
• жирного;
• копченого;
• солоного;
• маринованого.

До якого лікаря звернутися

Лікувати хронічний панкреатит підшлункової залози потрібно виключно у гастроентеролога, який може порадити звернутися до дієтолога і ендокринолога. І перший і другий фахівець може дати рекомендації щодо способу зниження маси тіла, а також формування дієти.

Задати будь-яке питання, записатися на консультацію до лікаря або процедуру можна за телефонами: 044 333 4 333 та 0 800 753 357, через форму «запис на сайті» або зручний месенджер (Fb, Viber, WhatsApp).