Гепатит: симптоми, види, ознаки

Гепатит – це запальне ураження печінки, має інфекційну, токсичну або аутоімунну природу. Як у жінок, так і у чоловіків гепатит може виявлятися яскраво вираженими симптомами, але у ряді випадків протікає безсимптомно або супроводжується неспецифічними ознаками. Без своєчасного лікування хвороба часто переходить у хронічну форму. Це призводить до руйнування клітин печінки, порушення її функцій та незворотних ускладнень – цирозу та злоякісного переродження тканин органу.

Гепатити: види

Щоб зрозуміти, що таке гепатит, чи він лікується, розберемося в причинах його виникнення. Залежно від етіології запального процесу у печінці, виділяють кілька видів гепатитів.

Вірусні, що розвиваються внаслідок інфікування вірусами, діагностуються найчастіше:

• Гепатит A (ВГA) – хвороба Боткіна чи “хвороба брудних рук”, оскільки вірус передається через заражену їжу та воду. Захворювання характеризується гострим перебігом, у хронічну форму не переходить, але може супроводжуватися тяжкими симптомами та ускладнюватись нирковою недостатністю, нерідко – з летальним кінцем. Після перенесеного ВГА формується стійкий довічний імунітет.
• Гепатит B (ВГB): протікає у гострій та хронічній формі. Симптоми захворювання виражені не яскраво. Пацієнт протягом багатьох років може не підозрювати, що інфікований, та виявити наявність вірусу лише при випадковому обстеженні. Захворювання повністю не лікується (вірус залишається в організмі людини довічно), проте його можна контролювати, не допускаючи руйнування печінки. Передається збудник через кров, статевим шляхом, а також від матері до плода під час вагітності та пологів. Вірус не поширюється через їжу чи воду, столове приладдя, під час обіймів, поцілунків, через рукостискання, при кашлі, чханні чи укусах комах.
• Гепатит C (ВГС): протікає у гострій чи хронічній формі. Гепатит цього виду можна перехворіти легко, якщо у людини досить сильний імунітет. Але також є ризик отримати довічне захворювання з тяжкими ускладненнями (цироз, рак печінки). Як передається гепатит С: найімовірніший спосіб заразитися – через інфіковану кров (часто цією хворобою страждають наркозалежні).
• Гепатит D (ВГD) – зараження вірусом цього виду можливе лише одночасно з гепатитом В (коінфекція) або вже за фактом його присутності в організмі (суперінфекція). Хронічна форма коінфекції ВГD та ВГB протікає важко, з ускладненнями та високим ризиком смерті пацієнта. Передається гепатит D так само, як і В через кров і статевий контакт.
• Гепатит E (ВГЕ): як і ВГA, передається орально-фекальним шляхом. Як правило, на гепатит Е хворіють легко, важкі ускладнення розвиваються в поодиноких випадках. Найчастіше зустрічається гостра форма, хронічна розвивається у людей з імунодефіцитом.
• Гепатит G – остаточно не вивчений тип вірусної патології печінки. Може протікати як безсимптомно, у повільному темпі, так і з тяжкими проявами, блискавично. Передається через кров, статевим та вертикальним шляхом.

Гепатити, що з'являються на тлі інших вірусів, що вражають усі органи та системи (герпесу, цитомегаловірусу, жовтої лихоманки та мононуклеозу).

Невірусні інфекційні гепатити. Внаслідок інфікування спостерігаються ознаки ураження печінки, від невеликих відхилень від норми у печінкових тестах до проявів жовтянки та важкої печінкової недостатності:

• бактеріальні (лептоспіроз, сифіліс, сальмонельоз, стафілокок);
• паразитарні (амебіаз, токсоплазмоз, фасціолез, ехінококоз, опісторхоз, шистосомоз).

Токсичні гепатити – ураження печінки внаслідок систематичного отруєння алкоголем, лікарськими препаратами з високою токсичністю, промисловими та рослинними отрутами.

Вторинний гепатит (неспецифічний реактивний) – розвивається на тлі інших тяжких захворювань: патологій ШКТ (гастродуоденіт, коліт, панкреатит), ендокринних хвороб (цукровий діабет, гіпертиреоз).

Аутоімунний гепатит – виникає внаслідок патологічного вироблення імунною системою антитіл до власних клітин печінки (гепатоцитів). Причиною можуть бути генетичні аномалії чи системні захворювання.

Перші ознаки гепатиту

У деяких випадках ознак гепатиту може і не бути – захворювання може протікати безсимптомно (частіше за ВГС, ВГВ). Або з'являється патологічна симптоматика.

Будь-який гепатит – це запальний процес у тканинах печінки, тому перші ознаки захворювання (переджовтяничний період, 7-12 днів) є схожими:

• слабкість, швидка втомлюваність, головний біль, порушення сну;
• болі в суглобах та м'язах;
• поганий апетит, нудота, діарея;
• підвищена температура тіла: субфебрилітет або різке підвищення до 38°C та вище;
• відчуття тяжкості праворуч під ребрами, біль у печінці;
• може з'явитися сильний свербіж шкіри.

Як проявляється гепатит?

З плином запального процесу, через 7-10 днів після появи перших ознак, гепатит переходить у жовтяничну стадію (розпал хвороби). Розвивається паренхіматозна (печінкова) жовтяниця, пов'язана з порушенням виведення з організму білірубіну, жовчного пігменту. У нормі це відбувається через ШКТ: білірубін виводиться разом із калом. При жовтяниці частина білірубіну виходить через шкіру, частина через нирки, створюючи підвищене навантаження на них. Зовні надлишок білірубіну проявляється такими симптомами:

• білки очей (склери), шкірний покрив і слизові оболонки набувають яскравого жовто-оранжевого кольору;
• сеча стає темною, кольори пива;
• світлий (ахолічний) кал.

Крім того, під час жовтяничної стадії гепатиту:

• наростають ознаки інтоксикації: слабкість, дратівливість, головний біль, проблеми зі сном, відсутність апетиту (у важких випадках – до анорексії), нудота і блювання;
• турбує свербіж шкіри;
• спостерігається тяжкість у ділянці шлунка та правому підребер'ї, що посилюється після прийому їжі – через збільшення печінки у розмірах та розтягування печінкової капсули;
• може виникати різкий біль у печінці.

Тривалість жовтяничного періоду середньому від 10 днів до 6 тижнів. Після цього за умови адекватної терапії прояви жовтяниці починають знижуватися, печінка повертається до нормальних розмірів, аналізи крові нормалізуються.

Форми гепатиту (гостра, хронічна)

Гостра течія гепатиту характеризується раптовою появою симптомів у період від 2 тижнів до півроку після інфікування. Якщо захворювання не лікувати, воно здатне переходити у хронічну форму – людина може страждати на гепатит десятиліттями. Хвороба прогресуватиме з ризиком розвитку ускладнень:

• цироз печінки;
• стравохідна або шлункова кровотеча;
• асцит (водянка) – патологічне скупчення рідини в організмі;
• рак печінки;
• печінкова недостатність.

У важких випадках виникає необхідність пересадки печінки або на хворого чекає летальний кінець.

Як передається гепатит

Залежно від збудника, різні види інфекційного гепатиту мають різні способи передачі від людини до людини:

• Орально-фекальний (через заражені продукти та воду) – гепатит А, Е;
• Через кров (ін'єкції, нанесення татуювань та пірсингу, переливання крові) – гепатит В, С, D, G.
• Статевий (контакт із будь-якими біологічними рідинами, включаючи сперму, слину, вагінальні виділення) – гепатит В, D, С, G;
• Вертикальний (від матері до плоду під час вагітності та пологів) – гепатит В, G, рідше – С. Тому у жінок при плануванні вагітності рекомендують брати кров на гепатит В та С (навіть якщо симптоми відсутні).

Загальні принципи лікування гепатитів

При виявленні гепатиту у пацієнтів виникає питання, чи лікується це захворювання? Лікувальна тактика залежить від виду збудника, стадії, форми захворювання. Іноді лікування не потрібне (наприклад, при первинному зараженні ВГС) або навпаки, необхідний довічний прийом препаратів та контроль гепатолога, інфекціоніста (при хронічних ВГВ та ВГД).

Якщо печінка в результаті запалення зазнає руйнування, важливо розпочати терапію якомога раніше. Лікування має бути комплексним, зазвичай воно включає:

• Дієту, що виключає копчене, жирне, смажене, маринади, алкоголь.
• Поповнення втрат рідини внаслідок діареї, блювання.
• Прийом противірусних препаратів з метою придушення реплікації (здатності до відтворення) вірусу, стимуляції роботи імунної системи у боротьбі зі збудником.
• На додаток до противірусної терапії – прийом гепатопротекторів: препарати активізують регенерацію клітин печінки, сприяють відновленню їхньої цілісності, налагоджують функцію печінки.

Проти збудників деяких видів гепатитів (A, B та D) розроблено вакцину. Імунізація – найнадійніший спосіб захисту від зараження.