Кузьменко Ростіслав АнатолійовичДля кожного виду раку існують власні методи скринінгу, ефективність яких підтверджена клінічними дослідженнями. Водночас деякі популярні дослідження, зокрема аналіз крові на онкологію, нерідко неправильно сприймаються як універсальний спосіб діагностики будь-якої злоякісної пухлини.
Згідно з сучасними міжнародними рекомендаціями, програми скринінгу розробляються окремо для різних локалізацій раку та враховують вік, стать, спадковість, спосіб життя і наявність факторів ризику. Саме тому обсяг профілактичних обстежень визначається індивідуально після консультації лікаря.
Що таке онкоскринінг і кому він рекомендований?
Онкоскринінг – це система профілактичних обстежень, які проводяться у людей без симптомів захворювання з метою виявлення злоякісних новоутворень на доклінічній або ранній стадії. Цей етап лікування зазвичай є менш травматичним, а прогноз – значно кращим.
Показання до проходження онкоскринінгу можуть включати:
- вік, для якого рекомендовані профілактичні програми;
- спадкову схильність до окремих онкологічних захворювань;
- куріння або тривалий стаж паління;
- професійний контакт з канцерогенними речовинами;
- хронічні запальні захворювання окремих органів;
- ожиріння, цукровий діабет та інші фактори ризику;
- перенесені передракові захворювання.
Регулярний онкоскринінг не гарантує абсолютного захисту від розвитку злоякісної пухлини, однак значно підвищує ймовірність її раннього виявлення.
Які методи використовуються з метою раннього виявлення раку?
Кожне дослідження має свої показання, універсального тесту не існує. До найбільш інформативних методів належать:
- мамографія для раннього виявлення раку молочної залози;
- цитологічне дослідження шийки матки (ПАП-тест) та тестування ВПЛ високого онкогенного ризику;
- низькодозова комп'ютерна томографія легенів у пацієнтів з високим ризиком розвитку раку;
- ультразвукові дослідження окремих органів за наявності клінічних показань;
- генетичне тестування при сімейних формах онкологічних захворювань.
Окрему увагу привертає КТ-онкоскринінг. Однак комп'ютерна томографія не є універсальним методом профілактичного обстеження для всіх людей. Найкраще доведена ефективність низькодозової КТ легенів у пацієнтів із тривалим стажем куріння, оскільки саме в цій групі ризик розвитку раку легенів є найбільшим.
В інших випадках проведення дослідження повинно мати чіткі медичні показання.
Онкомаркери – що це таке і чи можуть вони виявити рак?
Онкомаркери – це біологічні речовини, найчастіше білки або їхні фрагменти, концентрація яких може підвищуватися при деяких злоякісних пухлинах. Однак вони можуть збільшуватися і при доброякісних захворюваннях, запальних процесах або навіть фізіологічних станах.
Основні особливості онкомаркерів:
- вони не використовуються як універсальний метод скринінгу здорового населення;
- підвищений показник не означає автоматично наявність раку;
- нормальний результат також не виключає злоякісне новоутворення;
- найбільшу цінність вони мають для контролю перебігу вже встановленого захворювання;
- інтерпретація результатів завжди проводиться разом із клінічною картиною та іншими методами діагностики.
У більшості міжнародних рекомендацій аналіз крові на онкологію, що включає визначення онкомаркерів, не входить до програм масового скринінгу здорових людей саме через недостатню чутливість.
Які онкомаркери використовуються в медицині?
Лікар призначає такі аналізи лише тоді, коли їхній результат може вплинути на подальшу тактику діагностики або лікування.
Найчастіше визначають такі онкомаркери:
- ПСА (PSA) – застосовується при захворюваннях передміхурової залози, але не є самостійним методом діагностики раку;
- CEA (раково-ембріональний антиген) – може підвищуватися при колоректальному раку, а також при деяких інших пухлинах і навіть у курців без онкологічних захворювань;
- CA 19-9 – використовується переважно при пухлинах підшлункової залози та жовчовивідних шляхів;
- AFP (альфа-фетопротеїн) – застосовується при окремих пухлинах печінки та герміногенних новоутвореннях;
- CA 15-3 – може використовуватися для моніторингу лікування раку молочної залози;
- CA 125 – один з найбільш відомих маркерів, що використовується в комплексній оцінці патології яєчників.
Жоден з цих показників не є достатньою підставою для встановлення або виключення онкологічного діагнозу без додаткового обстеження.
Онкомаркер СА 125 – коли його визначають?
Показник CA 125 може підвищуватися не лише при злоякісних пухлинах, а й при багатьох доброякісних станах:
- ендометріозі;
- міомі матки;
- запальних захворюваннях органів малого таза;
- вагітності;
- менструації;
- окремих захворюваннях печінки.
Онкомаркер яєчників СА 125 в нормі не означає повної відсутності захворювання, а підвищений результат не підтверджує рак без додаткової діагностики.
Онкомаркери кишківника та печінки – що потрібно знати?
Для колоректального раку найбільш ефективними методами скринінгу залишаються:
- аналіз калу на приховану кров;
- імунохімічний тест калу;
- колоноскопія;
- за показаннями – КТ-колонографія.
Раково-ембріональний антиген (CEA), який іноді називають онкомаркером кишківника, частіше використовується вже після встановлення діагнозу для оцінки ефективності лікування та своєчасного виявлення рецидиву.
Що ж до онкомаркерів печінки, найчастіше визначають альфа-фетопротеїн (AFP). Проте навіть він не рекомендований як єдиний метод раннього виявлення гепатоцелюлярної карциноми. Пацієнтам з цирозом або хронічними вірусними гепатитами лікар зазвичай призначає поєднання лабораторних аналізів та регулярного ультразвукового дослідження печінки.
Як правильно здати кров на онкомаркери?
Коли планується здати кров на онкомаркери, рекомендується:
- приходити до лабораторії натще (8-12 годин без їжі);
- напередодні уникати вживання алкоголю;
- обмежити інтенсивні фізичні навантаження;
- за можливості уникати сильного емоційного стресу;
- повідомити лікаря про всі лікарські препарати, які приймаються постійно;
- жінкам враховувати фазу менструального циклу, якщо це важливо для конкретного показника.
У більшості лабораторій також доступний комплексний аналіз на онкомаркери, однак його доцільність повинна визначатися індивідуально. Самостійне призначення великої кількості лабораторних тестів нерідко призводить до хибнопозитивних результатів, зайвих переживань і необхідності проходити додаткові обстеження.
Чи ефективні аналізи на онкомаркери?
Визначення більшості онкомаркерів не підходить для масового скринінгу населення. Найбільшу користь такий аналіз крові приносить у таких випадках:
- контроль ефективності лікування вже діагностованого онкологічного захворювання;
- оцінка відповіді пухлини на медикаментозну терапію;
- раннє виявлення можливого рецидиву після завершення лікування;
- комплексна діагностика при підозрі на певний вид злоякісної пухлини;
- динамічне спостереження за пацієнтами з окремими онкологічними захворюваннями.
Цей тест є цінним інструментом у клінічній практиці, але лише тоді, коли використовується за показаннями та оцінюється разом із результатами інших методів дослідження.
Онкомаркери після хіміотерапії
Однією зі сфер, де лабораторні маркери справді мають високу клінічну цінність, є контроль лікування злоякісних пухлин.
Онкомаркери після хіміотерапії можуть визначатися для оцінки того, як організм реагує на лікування. Якщо концентрація певного маркера поступово знижується, це часто свідчить про позитивну відповідь пухлини на терапію. Проте навіть у цьому випадку остаточні висновки роблять лише після комплексної оцінки всіх результатів.
Під час спостереження після завершення лікування лікар може рекомендувати:
- регулярні лабораторні дослідження;
- комп'ютерну томографію або магнітно-резонансну томографію;
- ультразвукові дослідження;
- ендоскопічні методи;
- інші обстеження відповідно до типу пухлини.
Інтерпретація результатів завжди проводиться в динаміці. Одноразове незначне підвищення показника ще не означає рецидив захворювання, тоді як стійке зростання може стати підставою для додаткового обстеження.
У філіях медичного центру “Омега-Київ” можна пройти лабораторну діагностику, зокрема здати кров на онкомаркери, якщо таке дослідження рекомендував лікар. Запис здійснюється через сайт медичного центру, кол-центр або месенджери.
