Це захворювання поширене здебільшого серед чоловіків. Уретрит – це запальний процес у сечовому міхурі інфекційного чи неінфекційного характеру. У жінок запалення уретри протікає в латентній формі або переходить у цистит через специфіку будови сечовидільної системи.
Запалення сечівника - переважно "чоловіча" хвороба через особливості анатомії чоловічої сечостатевої системи - якщо точніше, довжини каналу.
Розрізняють такі види уретриту:
- інфекційний - найпоширеніший, виникає найчастіше як ускладнення ЗПСШ чи через нехтування гігієною;
- травматичний – після проходження ниркового каменю або неакуратної постановки катетера;
- алергічний, токсичний і т.д. - трапляються порівняно рідко.
Інфекційний уретрит також класифікують за типом збудника:
- гонококовий (виникає як ускладнення гонореї);
- негонококковий (трихомонадний, кандидозний, хламідійний).
Підстава для такої класифікації - специфіка симптомів уретриту.
Залежно від характеру перебігу хвороби виділяють гострий та хронічний уретрит. У прихованій стадії запалення уретри ще підступніше: яскраво виражених симптомів не дає, водночас інфекція поширюється сусідні органи. Це спричиняє ускладнення, які можуть стати загрозою для потенції та фертильності.
Симптоми уретриту
Ознаки уретриту у гострій формі або хронічній хворобі в період загострення виявляються так:
- різь, печіння чи свербіж під час сечовипускання;
- виділення з уретри (слизові, гнійні чи з домішкою крові);
- утруднене сечовипускання чи гостра затримка.
Іноді уретрит протікає без видимих симптомів, особливо в жінок. Чоловіки можуть не помічати незначні виділення і не звернути на них увагу. Найгостріші, яскраво виражені симптоми бувають при інфекційному запаленні уретри гонококового типу: у жінок – різі та болі, у чоловіків – ще й рясні специфічні виділення.
Причини появи уретриту
Найпоширеніша причина запалення сечового міхура - інфікування статевих шляхів, рідше - наслідок їх травмування катетером або нирковим конкрементом (каменем). Інфекційний уретрит, причини якого – незахищений статевий акт чи зневага гігієною, може також проявлятися по-різному залежно від типу збудника.
Так, трихомонадний уретрит відрізняється тривалим інкубаційним періодом – у середньому півтора-два тижні, але іноді може затягуватись до двох місяців. Ознаки уретриту цього типу відрізняються домішками крові у спермі, білими чи сірими виділеннями та різями у чоловіків. Жінки скаржаться на свербіж та різі або взагалі не відчувають жодних симптомів.
Кандидозний уретрит виникає через розмноження умовно патогенного грибка Candida, який у нормі є частиною мікрофлори статевих органів, кишківника, порожнини рота та шкіри. Його бурхливе розмноження, спричинене стресом, ослабленням імунітету, гормональним дисбалансом або прийомом деяких ліків стає причиною розвитку кандидозу, у тому числі і на статевих органах. У жінок це проявляється захворюванням, відомим під назвою "молочниця", у чоловіків частіше виникає саме уретрит, виражений типовими симптомами - різі, болі, свербіж і утруднене сечовипускання. Характерний симптом кандидозу - сироподібні білі виділення.
Симптоми хламідійного уретриту виражені слабо, через що запалення уретри часто переходить у хронічну форму.
Профілактика захворювання
Уретрит набагато легше попередити, ніж лікувати. Оскільки найчастіше запалення уретри виникає на тлі ЗПСШ, перше правило профілактики уретриту – бар'єрна контрацепція (презерватив), якщо ви не впевнені у статевому партнері. При веденні активного статевого життя чоловікам необхідно регулярно показуватися урологу, а жінкам - гінекологу: у молодих, здорових людей із сильним імунітетом хвороба може протікати у прихованій формі, і симптоми уретриту найчастіше відчуваються вже тоді, коли хвороба запущена.
Не менш важливим є і дотримання особистої гігієни: антисанітарія - "зелене світло" для різноманітних інфекцій.