Що таке цистит?
Цистит – це гостре або хронічне запалення слизової оболонки сечового міхура. Його викликає бактеріальна чи вірусна інфекція, переохолодження, іноді – алергічна реакція. Збудниками захворювання можуть бути стрептококи, стафілококи, кишкова паличка. Іноді цистит розвивається як ускладнення після застуди чи грипу, також може бути супутником деяких ЗПСШ.
Найчастіше ця хвороба виникає у представниць прекрасної статі. Причина поширеності циститу у жінок - особливості анатомічної будови сечостатевої системи: уретра у жінок ширша та коротша, і збуднику хвороби простіше проникнути всередину. Крім цього, сечовий міхур розташований поряд з маткою та її придатками, що підвищує ризик поширення запального процесу з репродуктивних органів.
Типи циститу у жінок
Найчастіше зустрічається гострий неускладнений цистит. У жінок він може виникнути, наприклад, після сидіння на холодній поверхні або купання в холодній водоймі. Тому так часто виникає цистит влітку: причиною може бути різкий перепад температури, коли розпечене на сонці тіло поринає у прохолодну воду.
Розрізняють первинний та вторинний цистит. Первинний тип хвороби - це запальний процес, що самостійно виник, у сечовому міхурі. Вторинний тип – це ускладнення при інших запальних процесах – наприклад, при застуді чи гінекологічних захворюваннях.
За типом прояви розрізняють такі форми циститу:
- катаральний – ураження слизової оболонки, набряк тканин, гіперемія, серозні виділення;
- геморагічний – при цій формі виявляється кров у сечі;
- кістозний - утворення кіст у підслизовому шарі стінок сечового міхура;
- гнійний – з утворенням гнійного ексудату;
- флегмонозний – гнійне запалення підслизового шару сечового міхура;
- інкрустуючий - поява виразок, що обростають відкладеннями солей;
- виразковий - виразка слизової оболонки сечового міхура;
- гранулематозний – слизова оболонка покривається гранульомами;
- гангренозний – запалення з некрозом тканин.
За ступенем поширення цистит поділяється на тотальний та осередковий.
Неінфекційний цистит буває аутоімунний, алергічний, травматичний, токсичний чи променевий. Всі ці різновиди ґрунтуються на характері ураження органу.
Цистит: симптоми та діагностика
Гострий цистит проявляється такими симптомами:
- печіння у сфері уретри;
- біль при сечовипусканні;
- часті позиви до сечовипускання;
- біль внизу живота;
- почуття неповного спустошення після походу до туалету;
- іноді – зміна кольору сечі або домішка крові;
- при тяжкому перебігу - підвищена температура.
Так само виглядає загострення хронічного циститу, який у періоди ремісії може взагалі не проявлятися чи давати себе знати лише частими позивами до сечовипускання. У хронічну форму хвороба переходить при недолікованому гострому захворюванні. Тому не варто займатися самолікуванням - при перших симптомах потрібно звертатися до уролога.
Для діагностики циститу призначаються такі процедури:
- УЗД сечового міхура;
- загальний аналіз сечі;
- аналіз сечі за Нечипоренком;
- цистоскопія;
- при підозрі на інфекцію – бактеріологічний посів;
- за наявності новоутворень – взяття біопсії.
Жінок можуть також направляти на огляд до гінеколога, щоб виявити або виключити супутнє захворювання.
Профілактика циститу
Від чого виникає цистит? Найчастіша причина запалення сечового міхура – переохолодження. Рідше захворювання виникає як ускладнення іншого запального процесу, особливо у сфері репродуктивних органів, нирок, передміхурової залози.
Інфекційні захворювання часто спричиняють цистит як ускладнення. Тому профілактика циститу - це насамперед регулярні візити до гінеколога для жінок та до уролога/андролога для чоловіків.
Здорове харчування та питний режим, а також регулярна інтимна гігієна також важливі для профілактики цього захворювання.
І, звичайно ж, у жодному разі не допускайте переохолодження в області тазу, особливо у спекотний літній сезон. Восени та взимку особливу увагу приділяйте взуттю - його промокання та переохолодження ніг може стати непрямою причиною розвитку циститу.
Як лікувати цистит?
Отже, пацієнту діагностували гострий цистит. Що робити? В першу чергу рекомендується постільний режим і пити багато води, а також дієта, що виключає гострі та солоні страви.
Крім цього, призначається медикаментозна терапія:
- антибактеріальні препарати;
- знеболювальні або спазмолітики;
- сечогінні препарати.
Для лікування хронічного циститу необхідна докладніша діагностика у суміжних фахівців. Насамперед це стосується гінекологічних захворювань та ІПСШ, а також імунних та гормональних порушень – причини циститу можуть критися саме в них. Іноді його викликають пухлини або поліпи сечового міхура – у такому разі необхідна біопсія та оперативне втручання.