Молочниця у жінок: симптоми та профілактика

Молочниця або вагінальний кандидоз – запальне захворювання, спричинене діяльністю мікроскопічного дріжджоподібного грибка роду Candida. Ця інфекція є однією з найчастіших причин вагінальних виділень, дискомфорту та сверблячки в області вульви. Практично кожна жінка хоча б один раз у житті стикалася з проявами молочниці, а половина виявляла у себе симптоми кандидозу неодноразово.

Симптоми молочниці у жінок

Збудник кандидозу спеціалісти відносять до умовно-патогенної мікрофлори. Він постійно присутній в організмі і за нормальної роботи імунної системи нічим себе не виявляє. При ослабленні захисних функцій, зокрема місцевого імунітету, грибок починає посилено розмножуватися, вражаючи шкіру та слизові оболонки піхви. З'являються типові симптоми молочниці у жінок:

• нетипові білі виділення з вульви, за консистенцією і зовнішнім виглядом схожі на молоко, що згорнулося, з неприємним рибним запахом;
• печіння, сильний свербіж в інтимній зоні, біль та різі при сечовипусканні;
• висипання, набряк, почервоніння зовнішніх статевих органів;
• неприємні відчуття під час статевого контакту та після нього;
• тривалий фізичний дискомфорт призводить до проблем в інтимній сфері, підвищеної нервозності, погіршення психоемоційного та загального стану.

Провокуючі фактори симптомів молочниці

Спровокувати розвиток молочниці та появу її неприємних симптомів можуть такі фактори:

• недостатньо ретельна інтимна гігієна, невчасна заміна тампонів, прокладок;
• носіння спідньої білизни із синтетики;
• постійне застосування гігієнічних засобів з ароматизаторами та віддушками (прокладки, тампони, туалетний папір);
• купання у відкритих водоймах без зміни мокрої білизни: тепле та вологе середовище сприятливе для життєдіяльності грибка Кандіда;
• ендокринні захворювання в анамнезі (цукровий діабет, порушення функції щитовидної залози);
• тривалий прийом антибіотиків;
• стреси: постійна нервова напруга послаблює імунний захист;
• гормональні збої (при вагітності, клімаксі);
• похибки в дієті: велика кількість вуглеводів у раціоні може спричинити посилене розмноження грибка.

Діагностика та лікування молочниці

Часто жінки не надають захворюванню належного значення і намагаються позбутися симптомів молочниці самостійно. Буває, що на прийом до гінеколога пацієнтки приходять вже після тривалого та безуспішного самолікування. До цього моменту кандидоз може перейти до хронічної (рецидивної) форми, до того ж тривалий дисбаланс флори веде до приєднання інших патогенних мікроорганізмів. Тому при появі перших симптомів молочниці не займайтеся самодіагностикою, не тягніть з візитом до лікаря. Вагінальний кандидоз, як і будь-яку хворобу, легше і швидше вилікувати на початковому етапі.

Перед тим, як призначити лікування, лікар бере урогенітальний мазок на аналізи:

• мікроскопія (для виявлення грибів Кандіда, диференціювання їх з іншими патологіями);
• посів на мікрофлору (щоб з'ясувати рівень чутливості до протигрибкових засобів).

За підсумками дослідження проводиться цільова терапія: протигрибкові препарати у формі таблеток, капсул (приймається внутрішньо одноразово) та місцеві засоби – свічки, креми (застосовувати інтравагінально близько тижня). У період лікування симптомів молочниці рекомендується статевий спокій: сексуальні контакти можуть спричинити рецидиви та призвести до зараження статевого партнера. В ідеалі, пролікуватися варто не тільки жінці із симптомами молочниці, а й її партнеру (у чоловіків хвороба може протікати безсимптомно) – щоб не заразитися повторно.

При хронічному перебігу кандидозу з періодичними рецидивами одними антигрибковими препаратами не обійтися. До комплексу лікувальних заходів має входити усунення факторів-провокаторів патології:

• коригування дози або повне скасування прийому антибіотиків (за можливості);
• підвищення захисних функцій організму: прийом імуностимуляторів;
• нормалізація балансу мікрофлори піхви: прийом пробіотиків;
• дотримання інтимної гігієни;
• лікування дисбактеріозу кишківника.

Крім прийому ліків може бути призначена фізіотерапія: дарсонвалізація, магнітотерапія, лікування лазером, електрофорез.

Навіть якщо за результатами лікування пацієнтка відчула полегшення, симптоми молочниці у жінки зникли, це не завжди означає одужання. Після курсу терапії потрібно ще раз здати аналізи, щоб переконатися, що мікрофлора повернулася у норму.

Профілактика молочниці у жінок

Заходи профілактики молочниці у жінок цілком здійсненні, і їхнє дотримання дозволить суттєво знизити ризики розмноження патогенної мікрофлори. Рекомендації для запобігання кандидозу:

• Використання бар'єрних контрацептивів під час статевого акту. При алергії на латекс можна використати безлатексні поліуретанові презервативи. Лубриканти – лише на водорозчинній основі.
• Носіння спідньої білизни з “дихаючих”, бавовняних тканин: тепло, волога та відсутність доступу повітря – ідеальне середовище для грибка.
• Корекція раціону – для уникнення дисбактеріозу. Обмеження прийому рафінованих вуглеводів – солодкого, здобного, напоїв, що містять дріжджі. Включення в меню більше пробіотиків (молочнокислі продукти, квашена капуста) та продуктів протигрибкової дії (часник, кунжутна олія та насіння, кокос у будь-якому вигляді, бобові, прополіс, оливкова олія, брусниця, агрус, смородина та інші кислі ягоди, сік та насіння грейпфрута, листя горіха, олія чайного дерева).
• Антибіотики – лише за призначенням лікаря та в комплексі з лактобактеріями для профілактики молочниці.
• Зрошення слизової оболонки піхви лікарськими розчинами – тільки за рекомендацією гінеколога. Безконтрольне спринцювання вимиває здорову мікрофлору.
• Інтимна гігієна – без використання агресивних засобів, які порушують pH піхви.
• За наявності в анамнезі ендокринних захворювань, спостерігатись у профільного лікаря ендокринолога та стежити за рівнем гормонів, цукру в крові.
• Не переохолоджувати органи сечостатевої системи: це профілактика як молочниці, так і запалень органів малого таза загалом.
• Після купання в басейні чи морі відразу змінювати мокрий купальник на сухий.
• Вчасно лікувати гінекологічні та урологічні захворювання.

Важливо відвідувати лікаря відразу після появи симптомів – чи то молочниця, чи інші хвороби сечостатевої сфери, а з метою профілактики – не рідше 1 разу на рік.