Гострий парапроктит

Гострий парапроктит - це запальний процес, який виникає в анальної пазусі і жировій клітковині прямої кишки через попадання інфекції через просвіт прямої кишки по анальним залозам в навколишні тканини. Виникаючий в місці попадання інфекції гнійник може перебувати як прямо під шкірою, так і глибоко між м'язами.

Запальний процес при гострому парапроктиті розвивається під впливом змішаної мікрофлори (стрептококи, кишкова паличка), яка в нормі постійно присутня в прямій кишці і активізуються під дією травмуючих чинників.

Причини гострого парапроктиту:

• недотримання правил особистої гігієни,
• травмуючі маніпуляції в області анального каналу,
• хронічні захворювання заднього проходу (анальні тріщини, геморой)
• функціональні кишкові розлади (закреп, пронос);

Симптоми гострого парапроктиту:

• Лихоманка, підвищення температури, головний біль, озноб;
• Наростаючий біль в області прямої кишки або промежини;
• Різкий біль в анальної області, під час дефекації і при фізичному навантаженні;
• Почервоніння шкіри, набряклість і ущільнення тканин в області заднього проходу;
• Гнійне запалення

Якщо хворий на парапроктит довгий час не звертається за допомогою до лікаря, то може статися мимовільний прорив абсцесу в пряму кишку, після чого в калі з'являються гній і кров. При прориві або неправильному лікуванні гострий парапроктит часто переходить в хронічну форму.

Класифікація гострого парапроктиту в залежності від локалізації та поширеності:

• підшкірний (параректальної абсцес) - характеризується гнійним розплавленням підшкірної клітковини в періанальної області;
• інтрасфінктерний - характеризується тим, що запалення зачіпає тканини анального сфінктера;
• ішіоректальний - гнійний процес локалізується в клубово-ректальній ямці;
• пельвіоректальний - запалення розвивається всередині малого тазу;

Діагностика гострого парапроктиту

Для діагностики гострого парапроктиту лікар-проктолог спочатку проводить огляд і обережне пальцеве обстеження прямої кишки. Інструментальні дослідження при гострому парапроктиті дуже болючі, тому такі методи діагностики як аноскопія і ректороманоскопія в даному випадку не проводяться. Дані, отримані під час огляду, доповнюються результатами лабораторних аналізів. При гострому парапроктиті в крові відзначаються ознаки гнійного запалення: лейкоцитоз, підвищення ШОЕ. Якщо абсцес розташований високо (в малому тазу або клубово-ректальній ямці) проводяться додаткові дослідження, для виключення інших захворювань (гнійної тератоми, пухлин тканин прямої кишки ).

Ускладнення:

Найбільш важкі ускладнення гострого парапроктиту виникають при несвоєчасному зверненні до лікаря і можуть привести до летального результату. До них відносяться:

• Поширення гнійного запалення на органи малого тазу і черевної області, що призводить до виникнення великих зон гнійного розплавлення.
• Прорив абсцесу в пряму кишку, піхву, органи сечової системи, після чого дані органи втягуються в запальний процес; з подальшим формуванням в них свищів;
• Сепсис (важке інфекційно-токсичне захворювання, обумовлене попаданням інфекції з вогнища запалення в кров і її поширенням);
• Перехід в хронічну форму захворювання