Піхвові операції

Відповідно до наведеної класифікації, виділяють наступні ступені пролапсу:

• Стадія 0 — немає пролапсу. Точки Аа, Ар, Ва, Вр — всі 3 см; точки С і D мають значення зі знаком мінус.
• Стадія I — найбільш випадає частина стінки піхви не доходить до гімена на 1 см (значення >-1 см).
• Стадія II — найбільш випадає частина стінки піхви розташована на 1 см проксимальніше або дистальніше гімена.
• Стадія III — найбільш випадає точка більш ніж на 1 см дистальніше гіменальної площини, але при цьому загальна довжина піхви (TVL) зменшується не більше ніж на 2 см.
• Стадія IV — повне випадання. Найбільш дистальна частина пролапсу виступає більш ніж на 1 см від гімена, а загальна довжина піхви (TVL) зменшується більш ніж на 2см.

Причини виникнення

Основна причина розвитку пролапсу статевих органів – неспроможність тазового дна у забезпеченні повноцінної підтримки тазових органів. Пролапс статевих органів слід розглядати як грижу тазового дна. Розвиток пролапсу статевих органів у жінок – наслідок комплексу порушень, серед яких неодноразові пологи per vias naturalеs – важливий, але не єдиний фактор ризику.

Факторами ризику розвитку пролапсу геніталій є:

• травматичні пологи (великий плід, тривалі, повторні пологи, вагінальні операції при розродженні, розриви промежини);
• неспроможність сполучнотканинних структур у вигляді «системної» недостатності, що проявляється наявністю гриж інших локалізацій – дисплазія сполучної тканини;
• порушення синтезу стероїдних гормонів (естрогенна недостатність);
• хронічні захворювання, що супроводжуються порушенням обмінних процесів, мікроциркуляції.

Клінічна картина

Основні ознаки пролапсу тазових органів:

• зяяння статевої щілини в спокої та/або при напрузі;
• утворення, вибухаюче зі статевої щілини (симптом випадіння стінок піхви і матки);
• відчуття стороннього тіла;
• дискомфорт в області промежини;
• незручність при ходьбі;
• тягнучі болі внизу живота;
• диспареунія (хворобливий статевий акт);
• кров'янисті виділення із статевих шляхів після статевого акту.

Зміщення матки донизу порушує кровообіг в малому тазу, сприяє виникненню застійних процесів, що супроводжуються болями тягнучого характеру, почуттям тиску внизу живота, болями в попереку, крижах, посилюються до кінця дня або під час і після ходьби.

Постійне висушування і травмування стінок призводить до утворення тріщин, саден, виразок, а також виникнення кров'янистих виділень із статевих шляхів. У клімактеричному періоді клінічна картина ускладнюється ознаками атрофії піхви. Зниження природних протиінфекційних бар'єрів призводить до частих запальних процесів.

Характерна особливість симптомокомплексу, що розвивається при опущенні і випаданні внутрішніх статевих органів, наявність функціональних порушень не тільки статевих органів, але й інших органів малого тазу. Порушення сечовидільної функції у пацієнток представлені в основному скаргами на часте сечовипускання і нетримання сечі при напрузі.

При запущених формах пролапсу (повному випадінні матки) найбільш характерно утруднене сечовипускання аж до гострої затримки сечі. При важкій функціональній недостатності тазового дна виникають порушення дефекації, нетримання газів і калу.

Види піхвових операцій

1. Пластичні операції, спрямовані на зміцнення тазового дна – передня кольпорафія, кольпоперинеолеваторопластика. Ці операції слід виконувати у всіх випадках хірургічного втручання з приводу пролапсу статевих органів як додатковий або основний посібник.
2. Пластичні операції на передній стінці піхви спрямовані на зміцнення міхурово-піхвової фасції або на виконання м'язово-фасциальной пластики накладенням на міхурово-вагінальну фасцію кісетних швів або швів у поперечному напрямку.
3. Перинеолеваторопластика (відновлення задньої стінки піхви і промежини), виконана у жінок на ранніх етапах неспроможність тазового дна ще без симптомів пролапсу, служить профілактикою опущення і випадіння тазових органів і супутньої патології.
4. Операції, спрямовані на зміцнення фіксуючого апарату матки і зміна положення тіла матки в стан hyperanteflexio за рахунок зшивання кардинальних або крижово-маткових зв'язок між собою і транспозиції їх до передньої стінки шийки матки. До цієї групи відносять манчестерську операцію і її більш складну модифікацію — цервикопексію за Широдкаром.
5. Операції, спрямовані на практично повну або часткову облітерацію піхви (серединна кольпорафія Нейгебауера–Лефора).
6. Піхвове видалення матки з одночасною переднью кольпоррафією і кольпоперинеолеваторопластикою.

Стандарт обстеження перед операцією

1. Група крові і Rh-фактор.
2. Аналіз крові на ВІЛ, RW.
3. Загальний аналіз крові + ТСК + тромбоцити.
4. Загальний аналіз сечі.
5. Цукор крові.
6. Біохімічні аналізи крові (білірубін, креатинін, електроліти).
7. Коагулограма (фібриноген, протромбіновий індекс, тромбиновое час, АЧТЧ).
8. Бактеріоскопічний аналіз виділень з піхви і цервікального каналу.
9. Кольпоскопія.
10. Цитологічне дослідження шийки матки або патогістологічне дослідження.
11. УЗД органів малого тазу.
12. Рентгенографія органів грудної клітки (флюорографія).
13. Огляд терапевта + ЕКГ.

Докладно дізнатися про метод оперативного лікування, його вартості і записатися на прийом ви можете за телефонами Call-центру: (044) 333-4-333 та 0800 75 33 57 (безкоштовно з мобільного)