Нейроциркуляторна дистонія по гіпертонічному типу

Нейроциркуляторна дистонія за гіпертонічним типом - це розлади кровообігу, які розвиваються через порушення нервової регуляції судинного тонусу. Захворювання вважається варіантом вегетативної дисфункції, яка не пов'язана з певним видом патології. Діагностується розлад зазвичай у людей, вік яких до 40 років. НЦД - це ціла група розладів, серед яких - нейроциркуляторна дистонія за гіпертонічним типом. Дана форма хвороби характеризується високим артеріальним тиском систоли, а ось діастолічний залишається нормальним або трохи підвищеним.

Причини розвитку НЦД

Причини нейроциркуляторної дистонії даного типу різні, але, так чи інакше, НЦД за гіпертонічним типом абсолютно не пов'язана з органічними ураженнями ендокринної або нервової систем. Хвороба розвивається через неправильний спосіб життя і впливу ззовні. Причини можуть бути наступні:

1. Перевтома.
2. Недосипання.
3. Порушення функцій організму.
4. Високі навантаження у фізичному та емоційному плані.
5. Найважчі хвороби внутрішніх органів.
6. Травмування черепа.
7. Гостре інфікування організму.

Нейроциркуляторна дистонія гіпертонічного типу може розвинутися в результаті спадкової схильності. Патологія часто розвивається у людей, чиї батьки хворіють або хворіли на серцево-судинні патології: на ішемічну хворобу серця, гіпертонією.

Симптоматика НЦД даного типу

Ознаки патологічного стану множинні. Часто пацієнти скаржаться на розвиток наступної симптоматики:

1. Больовий синдром в голові.
2. Стан загальної слабкості.
3. Швидка втомлюваність.
4. Дратівливість.
5. Головокружіння.
6. Зниження працездатності.
7. Безсоння, поверхневий сон.
8. Тахікардія.
9. Больовий синдром у грудній клітці.

Крім цього, НЦД за гіпертонічним типом проявляється збільшенням частоти серцебиття до 100 ударів в хвилину і високим потовиділенням. Пітливість може спостерігатися не по всьому тілу, а в певних областях, зазвичай це долоні рук або пахвові западини. При НЦД даного типу спостерігається розвиток дермографізму, тобто шкірні покриви стають зміненого кольору під механічним впливом. Якщо провести будь-яким предметом по шкірних покривів грудей, на шкірі залишаються білі смужки і тривалий час не проходять.

Діагностування в медичному центрі

Нейроциркуляторна дистонія гіпертонічного типу не має певної симптоматики, властивої виключно даному захворюванню, тому дуже важливо провести диференціальне діагностування. Діагностика проводиться в медичному центрі. Доктор збирає детальний анамнез, з'ясовує, що могло спровокувати розвиток хвороби. Діагностика і лікування повинні проводитися тільки в хорошій клініці.

У медичному центрі "Омега-Київ" готові провести якісне діагностування та лікування на високопрофесійному рівні. У клініці працюють досвідчені лікарі, а лікування НЦД за гіпертонічним типом проводиться з використанням сучасного обладнання і перевірених, сертифікованих медикаментозних засобів.

Методики ефективного лікування

Насамперед лікар з'ясовує, що стало причиною розвитку НДЦ, а після того як поставлений точний діагноз, лікар призначає лікування. Якщо нейроциркуляторна дистонія гіпертонічного типу спровокована стресовою ситуацією, то призначається лікування, що усуває наслідок стресу. Якщо організм інфікований, усувається вогнище інфекції. А якщо патологія спровокована шкідливими важкими умовами праці, то, лікар може рекомендувати знайти інше місце роботи.

Нейроциркуляторна дистонія гіпертонічного типу лікується завжди тільки комплексно. Терапія включає в себе безліч процедур. Першочергово пацієнт повинен змінити свій спосіб життя і провести ряд оздоровчих заходів. Обов'язково треба нормалізувати режим дня, людина повинна правильно співвідносити робочий час і час на сон та відпочинок.

При нейроциркуляторній дистонії часто призначається санаторно-курортне лікування, проведення масажних процедур, аутогенне тренування, фізіотерапія, мануальна терапія. При цьому розладі показана терапія медикаментозними препаратами. При безсонні, дратівливості лікар прописує седативні препарати. У ряді випадків можуть знадобитися найсильніші заспокійливі медикаменти з ряду транквілізаторів, а також антидепресанти. Крім цього, терапія може виконуватися із застосуванням антиаритмічних засобів і бета-блокаторів. Терапію повинен призначати тільки практикуючий лікар, після повного обстеження пацієнта.